Психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти з інклюзивною формою навчання – це взаємоузгоджена комплексна діяльність мультидисциплінарної команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум.

• Метою забезпечення ефективності освітнього процесу дітей з ООП, які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої та дошкільної освіти, утворюється команда психолого-педагогічного супроводу «КППС» Наказ МОН від 08.06.2018 р. № 609 «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»

• Команди супроводу працюють над наданням методичної підтримки педагогічним працівникам професійна взаємодія фахівців консультування родин надання батькам необхідної психологічної допомоги недопущення дискримінації та порушення прав дитини формування дружнього неупередженого ставлення до дітей з ООП у закладі.
Командою супроводу дітей з ООП покладається на директора або заступника директора з навчально-виховної роботи/вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на команду завдань та розподіл функцій між учасниками. Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників. Однією з організаційних форм діяльності команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох разів протягом навчального року. Ініціювати позачергове засідання команди супроводу може будь хто з її учасників. Рішення засідання команди супроводу приймаються колегіально, оформлюється протоколом, який веде секретар засідання, підписується всіма учасниками засідання.

• Відповідно до висновку ІРЦ, результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу. ІПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини у закладі загальної середньої освіти двічі на рік (у разі потреби – частіше); у закладі дошкільної освіти – тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше) КС визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів, відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП. КС формує та узгоджує з батьками розклад психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитини з ООП.

• Індивідуальна програма розвитку – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно- розвиткових послуг та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стра тегій і підходів до навчання. Індивідуальна навчальна програма – документ (частина ІПР), який окреслює коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремого навчального предмету у процесі навчання у закладі загальної середньої освіти з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дитини з особливими освітніми потребами. Містить перелік тем матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, час, відведений на вивчення всього курсу.

• Індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освіт ньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів. Індивідуальний освітній план – документ (частина ІПР), що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною з ООП у закладі дошкільної освіти компонентів освітньої програми з метою реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії.

• Роль батьків у команді психолого-педагогічного супроводу.
Ефективність роботи команди психолого-педагогічного супроводу та успішність розвитку дитини із особливими освітніми потребами безпосередньо залежить від порозуміння між членами команди та зосередження на загальній меті. Батьки дитини з особливими освітніми потребами є постійними учасниками команди супроводу та мають право обирати форму навчання й заклад освіти для своєї дитини, виражати свою думку щодо подальшого розвитку та напрямів корекційно-розвивальної роботи.

Права батьків здобувачів освіти:

1. Захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти.

2. Звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти.

3. Обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.

4. Брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів освіти.

5. Завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини.

6. Брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану.

7. Отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

Важливість присутності батьків у команді супроводу:

1. Батьки знають дитину від народження.

2. Батьки обізнані у поетапності розвитку власної дитини.

3. Батьки мають унікальний емоційний контакт із власною дитиною.

4. Батьки відповідальні за майбутнє дитини.

5. Батьки супроводжують дитину впродовж усього життя.

Батьки відмовляються підписувати ІПР (індивідуальну програму розвитку(sad)

Ймовірні причини:

Немає згоди із визначеними загальними лініями розвитку дитини;
Немає розуміння визначеного плану подальших подій та розвитку дитини;
Немає розуміння поетапності розвитку психіки дитини з ООП;
Неприйняття «діагнозу», який встановлено дитині;
Неможливість виконання окремих визначених функцій та обов’язків за різних причин;
Знижений емоційний фон самих батьків та неможливість, внаслідок цього, ефективно приймати участь в складанні ІПР.

Основні засади співпраці фахівців та батьків:

Спільна справа.
Довіра.
Повага та рівні права.
Чіткий розподіл обов’язків.
Чіткий розподіл відповідальності.